Віршування на тему зими
Сьогодні випав сніг. Незвично. Наче вперше.
На мокрій брудноті холодні плями криг.
А я закрила вже турнір великих звершень.
Ось-ось, мабуть, почну сезон пісень сумних...
Сьогодні сніг іде. І це, мабуть, на краще.
Сніг притрусив сліди помилок і невдач.
Пробачити й пройти. Пробачити — найважче.
Та вже, як щось не те — то й ти мене пробач.
А сніг собі летить, не знаючи пробачень...
І падає — і все. І тане. І — вода.
І всі «але» і «не» уже не мають значень.
Не там і не тоді.
Не з тим.
Не так.
Не та...
А вулиця в снігу — казкова, як омана.
У всій своїй красі — холодна і пуста...
.....................................................
Іще один пробіл між главами роману.
І знову починати з чистого листа.
На мокрій брудноті холодні плями криг.
А я закрила вже турнір великих звершень.
Ось-ось, мабуть, почну сезон пісень сумних...
Сьогодні сніг іде. І це, мабуть, на краще.
Сніг притрусив сліди помилок і невдач.
Пробачити й пройти. Пробачити — найважче.
Та вже, як щось не те — то й ти мене пробач.
А сніг собі летить, не знаючи пробачень...
І падає — і все. І тане. І — вода.
І всі «але» і «не» уже не мають значень.
Не там і не тоді.
Не з тим.
Не так.
Не та...
А вулиця в снігу — казкова, як омана.
У всій своїй красі — холодна і пуста...
.....................................................
Іще один пробіл між главами роману.
І знову починати з чистого листа.
0 коментарів