Віршування на тему віршування
А далі що?.. А далі буде крапка.
І знов з шедевром не щастить мені.
Я ж як живу? На каві і канапках,
А істина ховається в вині.
У мене що? Ні пристрасті, ні злості,
Завжди сама з собою tet-a-tet,
Обмежений тужливо-ніжний простір.
Такий собі скупенький літпортрет.
А втім, яке життя — такі і вірші:
Суцілля відбудованих руїн.
Не краще, ніж у інших. І не гірше.
Такий самий розчинний кофеїн.
Кінець рядка. А далі — «Далі буде...»
Ще кілька слів плюскочеться на дні.
Допити, дописати і забути.
А істина залишиться в мені...
І знов з шедевром не щастить мені.
Я ж як живу? На каві і канапках,
А істина ховається в вині.
У мене що? Ні пристрасті, ні злості,
Завжди сама з собою tet-a-tet,
Обмежений тужливо-ніжний простір.
Такий собі скупенький літпортрет.
А втім, яке життя — такі і вірші:
Суцілля відбудованих руїн.
Не краще, ніж у інших. І не гірше.
Такий самий розчинний кофеїн.
Кінець рядка. А далі — «Далі буде...»
Ще кілька слів плюскочеться на дні.
Допити, дописати і забути.
А істина залишиться в мені...
3 коментарі
( Може, не надто доречне зауваження, але питання «А далі що?» із відповіддю «Далі буде» нагадало інший вірш, де відчутні подібні мотиви; м.і., актуальний ще й з огляду на наближення «новогоднего бала» :)
вірш:
відео: )
Що ж, будемо сподіватися, мене не звинуватять у плагіаті )))
Що ж стосується схожого мотиву (який, до речі, знаходить різне розгорення й кінцеве рішення), то це цілком природна річ. Культура як така є плетивом (мереживом) референцій: все, що я можу сказати, уже кимсь було сказано. І, навпаки: одна-єдина фраза містить направду невичерпні інтерпретативні можливості й безліч сенсів, що міняться залежно від контексту й індивідуального досвіду читача (кожен обертається в своєму «концептуальному полі» і бачить те, що інший може навіть не знати) :)