Віршування на тему нас )

Піду одна. Назустріч вітру.
А сам казав: не відпущу.
З холодного обличчя витру
Краплини теплого дощу.

Сказав: життя не має змісту.
Твоє життя? Ну, може й так.
Тоді навіщо в душу лізти?
Хотів хоч там лишити знак?

На мокру лавичку сідаю.
Твоє життя? До чого ж я?
Атака, захист… Що ж, вітаю:
Демократична нічия.
(Продовжити)