Віршування на тему польотів

Між небом і землею

Я падаю в провалля — і враз здіймаюсь в небо.
Воно вже близько, близько… ще мить — і знову вниз.
Ти кличеш за собою, і я лечу до тебе,
Та я вже так втомилась… Послухай, зупинись!

Так швидко не встигаю… так швидко… страшно… страшно!
Не вистачає кисню. Втрачаю висоту.
Між небом і землею летіти важко… важко!
Допоможи, підтримай! Інакше я впаду.

А ти вже не чекаєш і легко, наче пташка,
Між небом і землею, між двох світів летиш.
Так швидко не встигаю… так швидко… страшно!.. важко...
Послухай, зупинися! Куди ж ти так спішиш?

1 коментар

Альберт Комарі
Мені подобається читати поезію вголос, і от саме цей вірш я відчуваю ТІЛЬКИ ВГОЛОС!!! Розумію, про що казала Ірина Мороз в одному з коментарів. Ви обидві — майстрині на такі вірші!
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте