Не питай

Блоґ: Ірина Голуб

Не питай.
Хай буде щемно і печально,
Хай буде легко – на прощання –
Нам…

Не питай.
Поки не стали ворогами,
Не віддавай цю мить безжальним
Словам –

Не питай.
Вже майже поночі і протяг,
Та я затриматись не проти…
Мовчи…

Не питай,
Давай загорнемось у тишу,
І, може, стане нам тепліше
Вночі…

А я піду тихенько вранці,
Лишивши трохи чаю в склянці
Мутній,

Піду як злодій, як вигнанець,
Лиш мимохідь торкнувшись пальців
І вій…

І вже не буде, що питати,
Коли прокинешся в кімнаті
Німій…

Коли залишиться лиш спогад,
Як шепотіла напівсонно –
Мій…