Та у нас в законодавстві всюди дірки.
В цьому семестрі проходила курс «Проблеми розвитку банківської системи». Так там кожну тему можна було починати: 1) нестабільна політична ситуація; 2) недосконале законодавство.
А народові… Чим менш деталізоване законодавство, тим більше потенційних шляхів його уникнення… Так що тут «палка о двух концах»…
правильно кажете. я взагалі телебачення не дивлюся. там зараз навіть новини не варто дивитися. і тому мене мало хвилює, що там показують.
"-… боже вас сохрани — не читайте до обеда советских газет.
— Гм… Да ведь других нет.
— Вот никаких и не читайте."
Особисто я у пропозиції вже і негайно змінити чинну владу не бачу жодної раціональності, навіть нібито. Для цього є встановлені законодавчо строки. І крім того, на кого змінювати? Нема на кого пальцем тикнути.
Це з економічної точки зору. Але є ще політична. І з цього приводу дуже влучно висловилась моя подруга: «Нехай вони нічого не роблять. Нехай вони собі собі сваряться, миряться, отримують зарплату, але НІЧОГО НЕ РОБЛЯТЬ. Бо коли вони беруться за роботу, стає страшно...»
Щодо системи освіти, на цю тему уже багато говорилося на ВКурсі. Хоча якраз-таки в освітній сфері ми, замість того, щоб одразу перейти до Болонської системи, таки ввели проміжний варіант вітчизняного виробництва. Головне на цьому не зупинитися.
Цікаво має бути. У мене є «Генеалогія богів давньої України» Валерія Войтовича, там в основному наводяться приклади відображення елементів релігійних обрядів і культів (типу солярних, календарних знаків, міфічних істот, ритуалів) у народній творчості, в тому числі і у вишивці.
Даремно кажуть. У всіх книжках, так чи інакше пов’язаних тематикою зі старослов’янською культурою (навіть у геть поганеньких), описують розшифровки окремих елементів вишивки, орнаменту, цей своєрідний «алфавіт», або навіть «словник» символів. Тут навіть сперечатися нема про що.
так, місце для зберігання книжок — проблема.
У мене вдома книжки: на полицях, зверху на шафах, у дивані, у ліжках, під ліжками, на балконі в старому буфеті, на балконі у кованій скрині, на балконі у великих поліетиленових пакетах, всередині столика-«метелика» (книги тримаються на перекладинах...), на столику-«метелику»… Мені вже страшно… Я скоро буду верхній шар підлоги проломлювати і туди книжки запихати…
Але викидати все ж не можу…
І взагалі, в людській свідомості сформувався стійкий стереотип, що банки — це кровожерливі звірі, аферисти, грабіжники, які тільки й думають про те, як би нас, простих смертних, обдурити, обікрасти, знищити нащі заощадження, наші мрії про великий будинок і два автомобіля в гаражі…
Ну то давайте не будемо купувати продукти, одяг, книги, транспортні послуги, інші товари, бо за все це з нас беруть гроші.
Ніхто цю систему нам не нав’язує. Кредитні і депозитні картки видаються в обов’язковому порядку, але активовувати їх ніхто вас змусити не може. Хочете — викидайте. Не хочете отримувати заплату і стипендію на картки — пишіть заяву і отримуйте в касі. З чергами і всіма іншими наслідками, що з цього випливають.
Зрештою, якщо людині не подобається якась річ, вона може навести безліч її недоліків. Наприклад: мені не подобається готівка, бо вона швидко стирається, мнеться, рветься, її тримають в руках інші, незнайомі мені люди, вона може бути підробленою, може випадково випасти з кишені і т. д.
Історія пишеться (і переписується) переможцями. Тоді переможцями були самі знаєте хто.
Такі книги теж мають цінність. Не художню, не естетичну — історичну. І під "історичністю" я маю на увазі не зміст, а факт існування.
«запізнився на 1 день з оплатою комунальних — сиди голодний. А це обмеження свободи, маніпулювання…»
А вимоги до держави вчасно виплачувати заробітні плати і пенсії — виходить, теж обмеження свободи, маніпулювання?..
Несвоєчасна оплата комунальних послуг — порушення законодавства.
Шановні, давайте жити цивілізовано.
1. Якщо людина схильна до витрачання грошей, немає різниці, може вона помацати-понюхати їх, чи ні. У той же час будь-який договір карткового рахунку передбачає нарахування відсотку на залишок готівки. Це стимулює до обмеженого витрачання грошей.
2. О_о Якщо у людини погана пам’ять, їй варто носити пін-код з собою. І взагалі, зараз більшість банків перейшла на систему персонального кодування — користувач сам вигадує пін-код для своєї картки, і краще вводити такий пароль, який не забувається за жодних умов.
3. Безготівкова оплата товарів і послуг у торгівельних мережах зарплатними, стипендіальними картками і більшістю кредитних здійснюється без комісії. В тих окремих випадках, коли комісія стягується, вона становить менше 1%.
4. Гроші у гаманці в гривнях. Треба заплатити доларами? Будь ласка. Банк обміняє їх для вас за найвигіднішим для себе і найменш вигідним для вас курсом. Якщо, звичайно, банки працюють. Водночас, ви можете користуватися кількома картками з валютними рахунками і розраховуватись тією, якою вигідніше в конкретній ситуації.
Яким буде шлюб, залежить від нас самих. А якщо вже так сталося, що більше залежить не від МЕНЕ, а від НЬОГО, то… Я не прихильниця розлучень, особливо якщо є діти, але я вважаю, що розлучення батьків буде для дитини меншим стресом, ніж постійні сварки в сім’ї, невдоволення, взаємне ігнорування…
«Це тільки додасть йому поваги з боку студентів»
Нещодавно у мене з одногрупниками була подібна розмова, оскільки через місяць ми проходитимемо асистентську практику, тож для нас тема помилок і ляпів є зараз досить актуальною.
Окрім цього обговорювали варіант, коли викладач не може одразу дати грунтовну відповідь на якесь запитання з боку студента.
У такому випадку найкращий вихід із ситуації — визнати свою недостатню обізнаність з цього питання і пообіцяти відповісти на наступному занятті (звісно, обіцянку потрібно виконати :) ).
АЛЕ: і те, що ви сказали, і те, до чого дійшли ми, є справедливим лише у тому випадку, коли студенти до викладача налаштовані позитивно, або хоча б нейтрально. Якщо з якихось причин студенти недолюблюють викладача, будь-які його помилки і промахи сприйматимуться ними в штики. Як сказала Сусанна: «лиш чекають, щоб на чомусь «підловити» викладача.»
буває й таке, що викладач побачив свою помилку, студенти побачили помилку, але при цьому викладач наполягає на своєму, тільки щоб не визнавати неправоти. зазвичай так поступають ті, які використовують авторитарний спосіб викладання. для них визнати свою помилку — значить підірвати авторитет.
В цьому семестрі проходила курс «Проблеми розвитку банківської системи». Так там кожну тему можна було починати: 1) нестабільна політична ситуація; 2) недосконале законодавство.
А народові… Чим менш деталізоване законодавство, тим більше потенційних шляхів його уникнення… Так що тут «палка о двух концах»…
"-… боже вас сохрани — не читайте до обеда советских газет.
— Гм… Да ведь других нет.
— Вот никаких и не читайте."
Це з економічної точки зору. Але є ще політична. І з цього приводу дуже влучно висловилась моя подруга: «Нехай вони нічого не роблять. Нехай вони собі собі сваряться, миряться, отримують зарплату, але НІЧОГО НЕ РОБЛЯТЬ. Бо коли вони беруться за роботу, стає страшно...»
Щодо системи освіти, на цю тему уже багато говорилося на ВКурсі. Хоча якраз-таки в освітній сфері ми, замість того, щоб одразу перейти до Болонської системи, таки ввели проміжний варіант вітчизняного виробництва. Головне на цьому не зупинитися.
матиму на увазі ))
Скоро меблі повикидаю і створю собі щось таке модно-неординарне з книжкових стосиків ))))))
У мене вдома книжки: на полицях, зверху на шафах, у дивані, у ліжках, під ліжками, на балконі в старому буфеті, на балконі у кованій скрині, на балконі у великих поліетиленових пакетах, всередині столика-«метелика» (книги тримаються на перекладинах...), на столику-«метелику»… Мені вже страшно… Я скоро буду верхній шар підлоги проломлювати і туди книжки запихати…
Але викидати все ж не можу…
Ну то давайте не будемо купувати продукти, одяг, книги, транспортні послуги, інші товари, бо за все це з нас беруть гроші.
Зрештою, якщо людині не подобається якась річ, вона може навести безліч її недоліків. Наприклад: мені не подобається готівка, бо вона швидко стирається, мнеться, рветься, її тримають в руках інші, незнайомі мені люди, вона може бути підробленою, може випадково випасти з кишені і т. д.
Такі книги теж мають цінність. Не художню, не естетичну — історичну. І під "історичністю" я маю на увазі не зміст, а факт існування.
А вимоги до держави вчасно виплачувати заробітні плати і пенсії — виходить, теж обмеження свободи, маніпулювання?..
Несвоєчасна оплата комунальних послуг — порушення законодавства.
Шановні, давайте жити цивілізовано.
2. О_о Якщо у людини погана пам’ять, їй варто носити пін-код з собою. І взагалі, зараз більшість банків перейшла на систему персонального кодування — користувач сам вигадує пін-код для своєї картки, і краще вводити такий пароль, який не забувається за жодних умов.
3. Безготівкова оплата товарів і послуг у торгівельних мережах зарплатними, стипендіальними картками і більшістю кредитних здійснюється без комісії. В тих окремих випадках, коли комісія стягується, вона становить менше 1%.
4. Гроші у гаманці в гривнях. Треба заплатити доларами? Будь ласка. Банк обміняє їх для вас за найвигіднішим для себе і найменш вигідним для вас курсом. Якщо, звичайно, банки працюють. Водночас, ви можете користуватися кількома картками з валютними рахунками і розраховуватись тією, якою вигідніше в конкретній ситуації.
Нещодавно у мене з одногрупниками була подібна розмова, оскільки через місяць ми проходитимемо асистентську практику, тож для нас тема помилок і ляпів є зараз досить актуальною.
Окрім цього обговорювали варіант, коли викладач не може одразу дати грунтовну відповідь на якесь запитання з боку студента.
У такому випадку найкращий вихід із ситуації — визнати свою недостатню обізнаність з цього питання і пообіцяти відповісти на наступному занятті (звісно, обіцянку потрібно виконати :) ).
АЛЕ: і те, що ви сказали, і те, до чого дійшли ми, є справедливим лише у тому випадку, коли студенти до викладача налаштовані позитивно, або хоча б нейтрально. Якщо з якихось причин студенти недолюблюють викладача, будь-які його помилки і промахи сприйматимуться ними в штики. Як сказала Сусанна: «лиш чекають, щоб на чомусь «підловити» викладача.»